Затеммнення


жєл


Відчинити | Комментариев 2

Історія рока


Ні для кого не секрет, що рок-музика нині найбільш багата різними жанрами і стилями. Вона не просто звукове наповнення простору, а й частина світогляду, стилю і способу життя ... Але з чого ж усе починалося?!
А починалося все з рок-н-ролу і рокабіллі. Перші стилі виникали за допомогою поєднання мотивів народної, національної музики і, звичайно ж, музики власного твору. Власне так і з'явилися групи, що грають пісні в стилі фолк, кантрі та скіффл. Таке поєднання не перестає залучати слухачів і зараз неспокійний час, захоплюючи в світ етніки, чарівництва і міфів.
У 60-70-х роках з'явилися практично всі найбільші піджанри рок-музики, найбільш популярними з яких є хард-рок, панк-рок, рок-авангард. Ряд груп, які намагалися на основі блюз-року створити «важкий» гітарний саунд, вже в другій половині 1960-х заклали основи стилю, що отримав назву хард-рок. У 60-х роках головними представниками цієї течії були ранні The Kinks, The Who, а також Yardbirds, Cream і Джиммі Хендрікс.
На початку 70-х років за подальший розвиток цього жанру взялися також Iron Butterfly, Blue Cheer. Перераховувати групи, які працюють в цьому жанрі зараз - велика дурість, бо їх стільки, що ніякі нерви не
витримають такого списку назв. Хоча це все ж дає можливість відзначити, що хард-рок досить популярний як серед виконавців, так і серед слухачів, адже якщо б це нікому не подобалося, то його б ніхто
і не творив. Хіба не так?! Варто також відзначити не менш масштабні стилі, які стали причиною формування субкультурних течій. Звичайно ж це панк, хеві-метал, альтернатива, готика, гранж і
т.д. Ідеологію і суть панк-року формують Sex Pistols. На відміну від інших груп, що працюють у цьому ж жанрі, їх поведінка була показово антисоціальна, що виходить за рамки суспільної моралі. Саме це стало причиною головної культурної революції - панк-рок перетворив рок з музики, яку могли грати лише вибрані, в музику, яку могли грати всі. Природно, більшість з'являлися панк-рок груп не представляли ані найменшого інтересу, проте серед безлічі пластинок були і немало крупних успіхів, своєрідних і якісних робіт. Свободу самовираження і протест проти громадськості відразу ж підхопили молоді люди, проголошуючи себе панками і наслідуючи поведінку своїх кумирів. Власне так і зародилося субкультурної протягом панків.
Що з'явився на початку 80-х піджанр пост-панку готик-рок, за великим рахунком, музично не пропонував нічого принципово нового. Однак на основі цього піджанру сформувалася особлива сцена і один з найбільш популярних на даний момент субкультур - готи. По суті це був похмурий і атмосферне пост-панк, на становлення якого вплинули Joy Division і Virgin Prunes. Біля витоків жанру стояла і група Siouxsie And The Banshees. Співачка і лідер групи Сьюзі Сью у галузі іміджу та ідеології значно вплинула на готику. Але з часом все змінюється і кожен виконавець приносить у жанр щось своє, нове, свіже та, ні ким не повторимо. І це касаеться не тільки готик-року. У 80-х роках також утворюється нова течія в рок-музиці, яке по початку не викликає особливого інтересу у слухачів. Назвали його альтернативою, тому що воно істотно відрізнялося від популярних у той час жанрів. Розвивався він довгий час як підвальний, бо його ігнорували як гідний жанр рок-музики. Однак у 1990-х стався прорив - альтернативна музика увійшла в мейнстрім. З одного боку, це викликало невдоволення радикально налаштованих фанатів. Хоча мінуси в цьому, дійсно, були, був і істотний плюс - все, здавалося б, протилежні альтернативні субкультури (інді, панк, метал, техно) стали співпрацювати і шукати нові шляхи, прагнучи протистояти відверто стрімкому розвитку поп-музики. Звичайно ж, це
далеко не всі жанри та стилі, а всього лише основні та найбільш популярні в наш час. Викладений вище матеріал може викликати у вас різні почуття, аж до огиди й ненависті до автора. Але я чесно намагалася не перекручувати факти та подавати найцікавіші думки. Думки ці суб'єктивні. Хочете підтримуйте, а хочете - ні.


Відчинити | Комментариев 3

Новий Рік в різних точках земної кулі


Мусульмани використовують місячний календар, тому дата Нового року у мусульман щороку зрушується на 11 днів вперед. У Ірані (мусульманській країні, яка раніше називалася Персією) Новий рік зустрічають 21 березня. За декілька тижнів до Нового року люди садять зерна пшениці або ячменю в невелике блюдо.
До Нового Року зерна сходять, що символізує початок весни і нового року життя.

Індуси залежно від місця мешкання святкують Новий рік по-різному. Жителі північної Індії прикрашають себе квітами рожевих, червоних, фіолетових, або білих відтінків. У південній Індії матерів поміщають солодощі, квіти, невеликі подарунки на спеціальний піднос. Вранці нового року діти повинні із закритими очима чекати, поки їх не підведуть до підноса.
У центральній Індії на будівлі вішають оранжеві прапори. У західній Індії Новий Рік святкується в кінці жовтня. На дахах будинків запалюють маленькі вогники. У Новий рік Індуси думають про богиню багатства Лакшмі.

Єврейський Новий Рік називається Рон Ашана. У останній місяць єврейського року в уранішній молитві читають ”Сліхот” - спеціальну молитву, в якій говорять про довершені гріхи і просять Бога про прощення. Проте сам Новий Рік - це веселе свято. У Рон Ашана на столі у всіх євреїв незалежно від общини на столі яблука і мед. Шматки яблука умочують в мед і їдять.
У ашкеназськіх (європейського походження) євреїв існує традиція є в Новий Рік фаршировану рибу - гефілте фіш. Перші 10 днів року, що наступив, - т.з. 10 днів расськаянія - присвячені молитвам про прощення. Після цього йде Судний день - цього дня євреї постять і майже весь день моляться про прощення.

 

 

 


Відчинити | Комментариев 3

Подоріж у глиб тисячоліть


Ми тут ще жили за часів потопу.
Наш корінь у земну вростає вісь.
І перше, ніж учити нас, Європо,
На себе ліпше з боку подивись.
Ти нас назвала хутором пихато.
Облиш: твій усміх нам не допече,
Бо ми тоді вже побілили Хату,
Як ти іще не вийшла із печер.

Поет Борис Олійник.


Піраміди Єгипту, Шумерська цивілізація, Стоунхендж – визначні памятники історії, якими пишається людство. Чи це перші матеріальні памятки культури? І де є місце зародження людської цивілізації?

Ми живемо в 2009 році від Різдва Христова, в 31 році до нашої ери була створена Римська Імперія,
в 214 р. до н.е. побудована Велика Китайська Стіна, 1250 р. до н.е. – падіння Трої, Єгипетські піраміди побудовані дві з половиною тисячі до н.е., Шумерську писемність було винайдено 3 тис. р. до н.е., Стоунхендж побудований 4 тисячі років до н.е., а перші памятники Трипільської цивілізації датуються
5500 р. до н.е. Лише уявіть – шедеври Трипільського мистецтва передують всім відомим віхам розвитку нашої цивілізації!

«Трипільська культура» - назва суто умовна, за місцем знаходження археологічних розкопок
біля села Трипілля Київської області, поблизу якого у 1896-1899рр. киянином
В.В.Хвойко була відкрита археологічна культура – комплекс речових залишків
апофеозу прадавньої Аратти.


В цій місцині, неподалік Дівич-гори, на березі Дніпра в селі Трипілля гостинно відкрив свої
двері перший в країні приватний музей Трипільської археологічної культури «Аратта-Україна».


Засновники музею, відомі люди в своїх сферах діяльності – О.С. Поліщук – колекціонер-бізнесмен, В.М. Лазаренко – будівельник-підприємець, Ю.О.Шилов – вчений-історик, А.В. Гайдамака –
художник-монументаліст. Всі четверо – із народної глибинки, вихідці із різних сіл
та областей України, усі – патріоти. Вони взяли на себе труд показати українцям
і світові культурну спадщину нашої землі та розкрити співвітчизникам суть
національної ідеї України.

Трипільська цивілізація є першоджерелом української нації та всієї індоєвропейської спільноти. «Трипільська» цивілізація існувала безперервно три з половиною тисячі років на території від Чорного моря та Дунаю до Польщі, охопивши територію сьогоднішньої Молдови, Румунії та інших держав, і мала міста – мегаполіси по 15-20 тис. мешканців. Це вона дала світові перше колесо (шість з половиною тисяч років тому), першого одомашненого коня, дванадцять хліборобських злаків (3 сорти пшениці, жито, ячмінь, горох…). І найголовніше – неймовірної краси розписна кераміка, рівної якої немає в світі.

Експозиція музею «Аратта-Україна»
відкриває принципово нове сприйняття Трипільської цивілізації.
Читаючи символи
на керамічних виробах, ми бачимо утворення нового життя: злиття двох начал Інь
і Ян, розвиток та народження дитини.


Брама музею має форму храму дітонародження – специфічної будівлі, модель якої у вигляді керамічної статуетки дійшла до нас крізь 5 тисячоліть.


Прочитати древні символи життя під силу кожному, хто відвідає музей і повірить, що наші предки не напівмавпи, одягнені в хутро, а високодуховні відаючі люди, що бачили красу та сенс життя! Ось берегиня, що підняла руки та підтримує небосхил, ось дитина, ще до народження, ось засіяна нива, ось пташка-зозуля у вигляді тризубу кує многіє літа, ось Інь-Ян…

Сакральне першоджерело людської культури – Праматір усього сущого, що народила
Яйце-Райце, з якого народився весь Всесвіт. Праматір прийшла до нас десятками
тисяч статуеток Трипільської цивілізації, зображеннями на вишиванках, символами
на великодніх писанках, скульптурами і різьбою на храмах-скринях.


Все це можна побачити в музеї, що зібрав більше 2-х тисяч унікальних експонатів (і це тільки частка з приватних колекцій, яку вмістило приміщення музею), що звязують Трипільську культуру держави Аратта з сьогоденням і виразно промовляють до всіх людей своєю красою, демонструють тисячі першоджерельних знаків та символів: від знаку Сонця – Сварги (Свастики) та Хреста, до знаку Інь-Ян, який приписується далекосхідним народам, а в Трипільській культурі він на 3 тис. років старший!

Екскурсію для нас проводив академік Ю.А.Шилов, один із 4-х засновників музею. Це видатний вчений, що зробив низку відкриттів з історії та археології, що примусили переглянути проблеми походження, засад та перспектив цивілізації. Серед його книг найбільш відомі «Истоки славянской цивилизации», «Прасловянська Аратта», «Брама безсмертя», «Чого ми варті».

Музейна експозиція являє звязок трипільської культури із протошумерським памятником Камяна Могила (що поблизу Мелітополя) та кочовими племенами, демонструється приголомшливий документальний відеофільм «Час збирати каміння…» режисера Ю.Вересоцького, вражає відвідувачів зображеннями календарів сонячного та місячного циклів із фазами місяця, зодіаку (що означає «хід тварин»), яскраво показує перехід символів із трипільської кераміки на українські миски, писанки, вишиванки. І приходить відчуття спорідненості із тими далекими, майже незбагненними, але близькими по духу і шанування життя «трипільцями»

Під час екскурсії академік Ю.А.Шилов розказав відому в світі методику відродження нації: кожна
країна, що вшанувала, відродила та демонструє іншим народам свої історичні памятки та культурну спадщину, памятає та шанує своє коріння, - вступає на шлях відродження і культурного прогресу, стає відомою і визнаної в світі. Поступово в цій країні відбувається формування культурної еліти навколо історичних памяток. Коли кількість культурної еліти складає 5% від всього населення держави іде невідворотній процес відродження всієї нації.

Безліч черепків – нагадування величного минулого цієї землі – знаходиться просто під ногами, трипільські міста - мегаполіси того часу чекають на повернення із забуття. Методика відродження української держави – це вшанування, відбудова та явлення всьому світові величної історії нашої землі, що зараз зветься Україна.


Відчинити | Комментариев 1

Трішки про символи на писанках


Разом з рушниками, вишиваними сорочками писанки є однією з найдавніших галузок нашого народного ужиткового мистецтва. В їх основі лишаються все ті ж наші прадавні орнаменти, які від початку були не окрасою, а магічними знаками заклинання, охоронцями від злих, недобрих сил, тобто оберегами.

Так само, як і дерево, яйце – саме його предивна таїна: з
прозорої водички та жовтка з’являється в світ нове життя – було чи не
найбільшим об’єктом культу. Різні народи світу шанували яйце і мали
свою власну атрибутику його возвеличення. Та, мабуть, жоден з народів
не доніс до сьогодення свої автохтонні графічні уявлення про життя так
виразно, як український. 

Писанки із зображенням Сонця часто носять назви «рожі», «ружі», що можуть бути повними, простими, половинчастими, сторчовими, у вигдяды "павучків". Під назвою «Зірки» також зустрічаємо зображення Сонця як найяскравішої зірки, але в народній поезії оспівано образ ранкової та вечірньої зорі Венери. Зоря - красна панна, що вранці відмикає ключами небесні ворота і випускає Сонце, яке женеться вслід за нею. Зоря розсипається на землю росою, а бджоли збирають божу росу і дають людям мед. Зорю порівнюють з доброю, вродливою дівчиною. ”Павуки” часто ще називалися і зараз називаються ”рукавами”,
”бабиними рукавами”, ”дідовими рукавами”; зірочки – ”ружами”, ”повними
ружами”, ”ружечками”.


З культом Сонця пов’язаний був і культ рахманного коня. За віруваннями наших пращурів, Бог Сонця народив собі сина – Хороса - у вигляді коня, котрий мав уставати вдосвіта й до вечора возити по небу свого батька. Кінь є також символом чоловічої основи у природі, символом Сонця. З часом відбулося перенесення культово-міфологічних уявлень про оленя на коня. І досі зображення коня на писанках вельми поширені, особливо на Гуцульщині й Бойківщині.


Ще одним розповсюдженим елементом українських писанок є хвилястий орнамент, відомий під назвою ”меандр”. На писанках східної, центральної і більшості районів західної України він зображується крупними хвилями і називається ”безконечником”.



Тепер поглянемо на зображення нашої прадавньої Великої Богині, або Берегині. Її культ завжди був пов’язаний з культом життєдайної матері Землі, що прославлялася як джерело народження всього живого. Спочатку Берегиню зображували у вигляді перехрещених подвійних рисок. Вони й зараз часто зустрічаються у вишивках та писанках східного і західного Поділля, Гуцульщини. Писанкарки цей елемент орнаменту називають ”черепашками”. Серед багатьох його варіантів є й такий, де ”черепашки” на кінчиках рисок мають надломи, що нагадують руки.

 

Пізніше з’явилися й людиноподібні зображення Берегині, і обов’язково з піднятими догори руками. Найкраще вони збереглися у писанкарстві східного Полісся й західного Поділля і називаються там ”жучками”, рідше – ”богинями”.

Шанування Берегині відіграло певну роль і під час христіанізації українців. Саме так зображували ”Оранту”, запрестольну Божу Матір над вівтарем у Київському Соборі Святої Софії, що стала для українців ”своєю”. ”Оранта” з Київського Собору Святої Софії спричинила у часи козаччини появу другої суто національної ікони Божої Матері – Покрови. На ній руки Божої Матері лише трохи опустилися, вона тримає наш вишиваний рушник, оберіг козацької України-Руси. Отже, знову бачимо нашу Берегиню.

На багатьох народних писанках зустрічається зображення Вогню, Сонця, Зорі. Вогонь, поряд з водою, є чинником світобудови, символом чоловічої сили. Оскільки Вогонь та Вода - брат і сестра, і, поєднавшись, вони утворили любов, землю і все, що на ній є, то в багатьох обрядах Вогонь - символ любові, який є посланцем Сонця на Землі і дає людям світло, тепло, хліб і всяку страву, допомагає в ремеслах (ковальство), але, як і Сонце, може бути добрим або небезпечним залежно від ставлення до нього людей. То ж Вогонь, як і Сонце, потрібно шанувати і не розгнівити - бо тоді він може жорстоко покарати. Існують суворі заборони плювати у вогонь, кидати сміття та ін.

На писанках Вогонь позначається знаком «триріг» (інші назви цього знаку - «трикветр», «триніг"). Вважається, що триріґ - знак, пов'язаний з неолітичним (кам'яна доба) богом землі, а вогонь був одним із його атрибутів. Також цей знак є символом родючості, оскільки Бог землі був носієм чоловічого, запліднюючого чинника. Триріг складається з трьох заокруглених або ламаних гачків, що виходять із спільного центру, або від кола чи трикутника.

До найдавніших знаків, що символізують світотворення, належить «Хрест».
Відомий ще з кам'яної доби, він є знаком тримірності Всесвіту Повний хрест є тримірним, просторовим символом, оскільки утворюється перетином двох площин. Вертикальна лінія хреста - лінія небесна, духовна активна, чоловіча. Це - знак Вогню. Горизонтальна лінія є земною, пасивною, жіночою. Це - знак Води. При перетині (поєднанні) цих двох чинників
виникає третя сила - сила Любові, Життя, Творення. Хрест здатний розширюватися безмежно в будь-якому напрямку, отже, позначає вічне життя. У давніх віруваннях кам'яної доби хрест був пов'язаний з Богом Землі, позначав 4 сторони світу, а пізніше, в добу бронзи, став емблемою Сонця. Графічне позначення цього знаку походить від схематичного позначення птаха, що летить, оскільки в давній міфології Сонце ототожнювалося саме з ним.«Сварга» - один із різновидів хреста. Інші назви цього знаку - «свастика», «чотириніг". Цей графічний символ, наявний майже в усіх древніх або первісних культах світу, зустрічається на давніх пам'ятках індоєвропейських народів.

Слово «свастика» давньоіндійського походження (санскр.) і означає - «небесне обертання».

В основі графічного зображення цього знаку може бути хрест (символ Землі, а пізніше Сонця у центрі), коло (символ неба), квадрат (знак Землі). В епоху бронзи сварга вже пов'язана з сонячним культом, а заокруглені відроги символізують рух Сонця.


Існує два різновиди сварги: пряма (правостороння) та обернена (лівостороння). Пряма сварга із заокругленими відрогами у правий бік, за годинниковою
стрілкою, символізує схід сонця, творення, рух сонця навесні та влітку, добро, позитивну, чоловічу енергію (Ян). Обернена сварга з заокругленими відрогами вліво, проти годинникової стрілки, символізує захід Сонця, руйнування, рух Сонця восени та взимку, зло, негативну, жіночу енергію (Інь). Сварга є також знаком, що сприяє народженню дітей, символ доброго побажання, удачі, довголіття, родючості, здоров'я і життя. На українських писанках сваргу ще називають «ламаний» або «гачковий хрест», «п'явки», «півнячі гребінці», «качині шийки».

Одним із найпоширеніших символів на писанках, так само, як і рушниках, стінних розписах, килимах, посуді, є символ «Дерево життя», або як його ще називають - «Вазонок». Найдавніші українські колядки донесли до нас стародавні уявлення людей про ті часи, коли ще не було ні неба, ні землі, а було лише широке море, і на ньому - явір зелений. Отже, у вигляді дерева - явора, верби, дуба, берези, яблуні, груші - уявлявся стрижень світобудови, навколо якого встановлювалась рівновага протилежностей. Світове дерево завжди зображується не натурально, а стилізовано, тобто спрощено, узагальнено. У таких зображеннях обов'язково є поділ на три яруси по вертикалі та дотримання чіткої системи правої і лівої сторін. Нижня частина - коріння, що входить під землю, часто подається у вигляді трикутника, горщика. Тут містяться змії, риби, водоплавні птахи й тварини, бо низ дерева - не лише підземний світ, а й море, річка, всяка вода. Також нижня частина Світового дерева - це світ підземного бога, володаря підземного вогню та незліченних багатств втілення уявлень про світ потойбічний, минулі часи.Середній ярус уособлює землю, реальний світ, світ сьогодення. Тут зображено великих тварин - биків, коней, оленів, вовків, ведмедів -та людей. Верхня частина Світового дерева піднімається у безмежну височінь - до Бога. У верхів'ї селяться птахи, бджоли, розташовані небесні світила. Часто буває, що на вершечку дерева днює Сонце. Дерево життя - це і дерево роду, де кожна квіточка позначає якогось родича, а всі разом - втілення родоводу певної людини. Найпростіше тричленне позначення дерева-сім'ї. Це - стовбур з трьома гілочками: батько, матір, дитина.

Найдивовижнішою властивістю Дерева життя є його здатність перетворюватися у Жінку-берегиню з піднятими до неба руками. До речі, у давніх міфах деяких народів світу жінка утворилась саме з
дерева. Образ Світового дерева - це образ втіленої родючості, що пов'язана з Богинею-Матір'ю, є її символом та атрибутом.

Велика богиня вважалася володаркою не тільки неба, а й усієї
природи. Часто на її ногах зображувався знак землі (при цьому ноги
богині перетворювалися на коріння) або малювалася вона змієногою,
оскільки земля - місце перебування Змія. Подібний образ жінки-праматері
був широко відомий у інших народів: у єгиптян - Ізіда, у вавілонян -
Іштар, у греків - Гера, у фракійців - Семела, у скіфів-землеробів -
Табіті.

В українських орнаментах ”Дерево Життя”, як правило, зображувалося дуже реалістично. Неперевершеної краси деревця вишивалися на величезних рушниках Київщини і Полтавщини. А на писанках вони поступово набули лаконічної форми загально-відомих нині ”вазонів”, ”трьохлистків”. Разом з тим ще в давні часи почало панувати абстраговане зображення ”Дерева Життя” – ”тризуб”, що згодом став гербом України.


Знак тризуба є знаком триєдності світобудови, символом Триєдиного Бога в християнстві.

 

Вважається, що знак тризуба походить від зображення знаку води, дощу ще за кам'яної
доби.
Пізніше, в період бронзи, тризуб став атрибутом грози, бурі. взагалі
всіх небесних богів. І його зображували з хвилястими, вогненними
зубцями. Отже, тризуб є атрибутом водних богів, сили й
родючості
води, а також він символізує блискавку, грім, полум'я. У поєднанні цих
двох сил виникає вічне життя, третя, синівська сила. Тризуб також може
символізувати минуле, теперішнє й майбутнє. Він є
символом влади, атрибутом морського бога Посейдона (Нептуна), небесного бога Зевса.


Половину «сігми» можна розглядати як спіраль, яка є схематичним зображенням еволюції Всесвіту, а також рухом Сонця, знаком плодючості. Багато писанок із знаком спіралі зустрічаємо на Західному Поділлі. Писанки зі знаками сігми та спіралі мають багато народних назв: «Кучері з гребінцями», «Качка», «Півники», «Боров», «Сороки», «Косиці», «Юрок».

Різноманітність описаних символів дає можливість зрозуміти глибину мудрості українського народу, його вміння оберігати себе, свою оселю, родину, життя, утворювати магічне писанкове коло захисту в обрядах та звичаях.

Слава про красу й оригінальність українських писанок давно вже сягнула найдальших країн.
Багато зарубіжних музеїв зацікавились ними. Найбільші колекції наших писанок за межами України є в Лондонському королівському музеї, у Санкт-Петербурзі, в колишньому музеї етнографії народів СРСР, у Краківському та Празькому музеях.


Відчинити | Комментариев 1



Мои фотоальбомы


Содержание страницы

Календарь
Январь
ПнВтСрЧтПтСбВск
    
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
ОБОЗ.ua